Онлайн игры

Злий, поганий і тверезий: Огляд гри

sluty — Tue, 02 May 2017 10:03:17 GMT

Дикий Захід, безумовно, асоціюється у більшості людей з перестрілками, гонитвою на мустангах, п'яними бійками в салунах і безстрашними ковбоями, які здійснюють все вищеперелічене. Якщо запитати геймера, який ігровий жанр найкраще підійшов би для відтворення атмосфери вестерна, напевно, відповідь була б - екшен. На худий кінець - аркада. У всякому разі, неквапливе і вдумливе рішення задач, аки квест - малоподходящей формат для реалізації проекту про Дикий Захід. Втім, так може здатися лише на перший погляд. При ближчому знайомстві з новою адвенчура під назвою " Злий, поганий і тверезий " від російської команди Litera , питань з приводу найбільш вдалою форми для втілення справжнього вестерна залишитися не повинно.

Мародерствуючи потрошку.

Ну дуже дикий Захід

Простий американський фермер Джек абсолютно випадково потрапляє в халепу. Жив би він собі, так не тужив, вдень працював, ввечері - відпочивав з пляшкою, але тут на його ранчо приїжджає кінь з вмираючим індіанцем, слідом за яким заявляється зграя бандитів. Головорізи, розлютившись, спалюють все господарство нашого героя. Хлопець, не довго думаючи, відправляється в Весттаун, на конкурс стрільців. Там йому належить битися з кривдниками і, між іншим, отримати важкий приз на реконструкцію постраждалого ранчо. Здавалося б, що тут складного - потренувався трохи - ось і Вільгельм Телль? Але є нюанс. Ми, все ж, на дикому, дикому Заході. І змагання тут теж не домашня! Учасниками можуть бути тільки бандити, і лише за умови наявності місця на кладовищі. Здогадуєтеся, до чого справа йде?

Сюжет адвенчури не страждає ні реалістичністю, ні адекватністю. Зате, в оригінальності переходів йому не відмовиш. Наш персонаж почне свою подорож з мародерства - обнишпорить труп обгризені стерв'ятником комівояжера. Потім зробить добру справу: звільнить священика, який, в свою чергу, дасть Джеку "наводку" на банду, грабує потяг. І так далі: кожен наступний сюжетний поворот виявляється абсолютно несподіваним, якщо враховувати обставини попереднього. Дикий Захід - місце, де сюрпризи зустрічаються на кожному кроці. І тримають при цьому хвіст пістолетом.

З цим хлопцем доведеться говорити на його мові. У сенсі, набити морду.

Розробники пили неправильну текілу?

Хлопці з Litera від нестачі почуття гумору явно не страждали, так само як і від дефіциту "того, що пити" або "того, що курити". На подібні висновки наштовхують практично всі діалоги і коментарі, що радують нас в " Злом, поганому і тверезому " із завидною регулярністю. Мабуть, ця адвенчура - один з тих рідкісних випадків, коли репліки і розмови дійсно хочеться слухати, а не розтринькати швидше, щоб дістатися до чергового завдання. Особливо милими здаються коментарі самого Джека, із завидною завзятістю видаються їм до кожного предмету, персонажу або явищу. Часто герой не просто ділиться своїми роздумами з приводу того, що він бачить перед собою, а й відсилає уважного гравця до будь-якої забавною пародії або алюзії. Нарватися на заяву типу: "Це - неправильні кактуси. З них женуть неправильну текілу" можна майже на самому початку гри, по дорозі до диліжанса. Дальше більше. Обладунок в кабінеті одного з ворогів отримає у Джека атестацію "Power Armor MK3", що особливо зворушливо поєднується із зовнішнім виглядом залізної чушки. Хто дивився фільм "Залізна людина", той зрозуміє, де собака зарита. До речі, про поховання. Одне з найколоритніших місць в грі - кладовище. У числі інших там заритий якийсь Гаррі Гудіні, на могилі якого написано: "Може я тут, а може - і ні".

Снупі, чарівний шибеник. Мріє про справжнього револьвер.

Справжній ковбой не боїться биків!

Загадки в " Злом, поганому і тверезому " рідко бувають складними, а правильне рішення майже завжди - логічно. Не дуже вдалася розробникам реалізація ідеї включення аркадних елементів в адвенчуру. Нам доведеться побитися з бандитом, пострибати на бику-вбивці і, нарешті, постріляти на конкурсі. Всі три завдання - на швидкість реакції. На жаль, управління в цих міні-іграх не дуже зручне, а зберегтися під час проходження такого епізоду можна, що може викликати суттєве роздратування у геймера, який звик до неквапливого і спокійного ритму проходження квестів.

Хороша рука, майже нова.

Про графіку бідної замовити добре слово можна лише почасти. Тут ми маємо справу зі звичайним ходом, застосовуваним розробниками низькобюджетних проектів: нібито тривимірна адвенчура насправді може похвалитися лише 3D-моделями при повністю статичних задниках. Якщо інтер'єри з пейзажами прекрасно вписуються в атмосферу, то дуже скромна анімація, навпаки, руйнує чарівність непоганий, в цілому, ігри.

***

Втім, так чи інакше, " Злий, поганий і тверезий " - одна з небагатьох російських гідних адвенчур, випущених останнім часом. При деяких явні недоліки, гра, тим не менш, захоплює, прекрасно відтворює колорит вестерна і просто доставляє приємні хвилини завдяки своїй жвавості і дотепності.

Плюси: живий сюжет; чарівний гумор; атмосфера Дикого Заходу.
Мінуси: незручне управління в міні-іграх; посередня графіка.

Поганий, Гидке і Sober: гри Огляд

sluty — Tue, 02 May 2017 10:02:52 GMT

Мародерствуючи потрошку.

З цим хлопцем доведеться говорити на його мові. У сенсі, набити морду.

Снупі, чарівний шибеник. Мріє про справжнього револьвер.

Хороша рука, майже нова.

***

Санітари підземель 2: Охота за чорним квадратом: Огляд гри

sluty — Tue, 02 May 2017 10:01:51 GMT

Приступаючи до огляду, хочеться насамперед подякувати компанії " 1С " і її маркетинговому відділу. А якщо конкретно - тим співробітникам, в чию голову прийшла думка про створення повноцінного Інтернет-магазину з можливістю покупки і закачування ігор. До того ж, для покупців тепер існує альтернатива кострубатою і глючной StarForce, у вигляді можливості активувати ліцензійну копію в онлайні. Повірте, немає нічого кращого, ніж знати, що презумпція невинуватості ще існує в нашій країні, і над тобою не буде стояти несправний електронний поліцай. Витівки ігор, захищених StarForce, зіпсували життя багатьом користувачам, так що таке рішення не може не радувати. Та й наявність вільного CD / DVD-приводу зайвим не буде.

Ось він, наш герой. В якихось лахмітті, але обличчя вселяє повагу.

Отже, перше позитивне враження створено. Чим ще здатна нас здивувати гра, вирубана за мотивами і за прямої участі багатої фантазії Дмитра Пучкова , він же ст. о / у Гоблін? Ну, скажімо, лексикою. Після гранично політкоректних західних тайтлів слухати рідну - не надумана-перекладацьку - російську мову напрочуд приємно. А тут ще й "піііп" через кожні три слова. Атмосфера планети-в'язниці "Матроська Тиша" формується прямо на очах.

І доповнюється дивно повільним для сучасних ігор стартом. Звикнувши до традиційного блискавичному розвитку подій, дуже важко спочатку бігати від NPC до NPC, розшукуючи вкрадену одяг, отримуючи нову, вирішуючи проблеми, свої і чужі. Навіть вибратися з стартового міста можна далеко не одним способом. Поодинці чи ні. Так, любителі hack-n-slash, ця гра не для вас. Тут править старий Fallout . Погляньте, хоча б, на розлогий список характеристик персонажа. Або, наприклад, на не менший за обсягом лист з "досягненнями". "Кримінальників з'їдено", "кримінальників засмажити" ... Знайоме, правда? Мало того, про "грі про постапокаліпсіс" тут нагадує і система переходів між локаціями і навіть, злегка, дизайн.

Карта місцевості. Просто і зі смаком.

Про роботу дизайнерів варто поговорити окремо. Ні, безумовно, все виглядає досить красиво. На самому початку гри нас зустрічає зимовий пейзаж: заметіль, ув'язнені, хуртовину. Ідилія. Але ось біда: все ролики в грі - скріптові. На движку. Ні, на обличчя Хартмана, головного героя, дивитися можна. Але в будь, вибачте, пики часом доводиться обтикатися ... Атмосферно. Часом, хочеться пожертвувати половиною атмосфери заради трохи більше осудних осіб. В іншому ж претензій немає. Движок " Магії Крові " в дії.

Отже, сержант Хартман. Особистість сувора, досвідчена, надлишком вдумливості необтяжених. Особи бити не любить, але вміє, і робить це якісно. Авторитет в різних колах завойовує моментально, варто лише співрозмовникам поглянути в ці добрі очі. Тим, хто грав в першу частину " Санітарів ", головний герой повинен бути знаком по зав'язці сюжету і подальшим випадковим згадками. А тут - ось він, у всій красі. На факті досвідченості варто зупинитися детальніше. Головний герой - НЕ хлопчисько, який утік з дому в пошуках пригод зі столовим ножем в кишені. Тому - ніяких "очок досвіду", "рівнів" і "розвитку". Все вже сформовано до початку гри. Повірте, так навіть цікавіше. Втім, для тих, хто хоче грати по-старому, розвиваючи персонажа з нуля, передбачений і такий режим. І розробники клятвено обіцяють, що він нічим не гірше. Їм варто вірити.

Світ тут великий. Як-не-як, планета, теоретично, в нашому розпорядженні. На ділі планетарних масштабів не дочекатися, але як мінімум "невелика бананова республіка" є. Освоюйте, скільки хочете. Головна мета, між іншим, - забратися з неї куди подалі. Хочете зрозуміти, чому? Почитайте щоденник Хартмана. Дізнаєтеся багато цікавого, заодно повеселитесь, хоча гумор тут не для всіх. Таке ось поєднання інтелігентськи-точного побудови фраз і табірного жаргону. Своєрідно.

Якісь негідники вкрали нашу одяг!

Те, що під час блукань по світу буде приносити одним речі, а іншим - речі і досвід, всім вам відомо. Бійки. На самому початку доведеться покладатися на кулаки, але це положення швидко і радикально зміниться. Зброї буде багато, але за рідкісними зразками доведеться дуже добре побігати. Зате потім трофей можна буде власноруч модифікувати. Одяг - теж можна, і потрібно, але не своїми руками. Дійсно, не пристало морпіхів возитися з ганчірками. Сама бойова система - в реальному часі, але з паузою в будь-який момент. Перевели дух, озирнулися, роздали накази, в бій. Досить примітивно, але різноманітність зброї, двоє підлеглих і суперудари кілька покращують ситуацію. Хоча це, звичайно, вже далеко не Fallout . Скоріше вже Neverwinter Nights .

Для манчкінів є погана новина. Місце в сумці, поділеної на три відсіки (речі, важливі речі і ключі), закінчується стрімко і неухильно. При цьому бартер і фінансова система мають свої особливості, так що набрати тонну гвинтівок і весело їх розпродати вийде. Для тих, хто не хоче стати богом торгівлі це цілком нормально. Для тих, хто хоче, є фінансові симулятори.

Діалоги тут блищать Гумором.

А тепер поговоримо про погане. Про баги. Частина з них вилікувана патчем 1.01 (який вже встановлений на скачувати з інтернету-магазина версію), а частина ще чекає своєї черги. Якщо хочете заощадити час і нерви, не особливо розважайтеся згортанням гри по Alt + Tab. Можна намертво повісити комп'ютер і навіть втратити збереження. Чомусь останнім часом хвиля багів просто-таки захлеснула ігрові проекти, так що "середня кількість" оних вже вважається нормою. Чому так? Загадка. Зате, на відміну від STALKER: Clear Sky , гра прохідна відразу і з будь-якими побічними місіями.

***

Гра не позбавлена своїх недоліків. І своїх достоїнств. У цьому головна дилема всіх російських проектів. Ви або любите їх, або ненавидите, причому і те й інше абсолютно равновероятно. Все залежить від точки зору.

Кому сподобаються " СП2 "? Передбачити неможливо. Любителі ролёвок можуть не виявити в грі належної глибини, а любителі "ігор про життя" не оцінять необхідність думати і натискати більше двох кнопок. Так що пробуйте, і можливо, вам сподобається.

Плюси: сержант Хартман; непогана реалізація рольової системи.
Мінуси: десь на іншому березі Стіксу залишилися: реалістична фізика, пререндереннимі ролики, деякі інші корисні дрібниці.

Medical Orderlies of the Caves 2: Огляд гри

sluty — Tue, 02 May 2017 10:01:24 GMT

Ось він, наш герой. В якихось лахмітті, але обличчя вселяє повагу.

Карта місцевості. Просто і зі смаком.

Якісь негідники вкрали нашу одяг!

Діалоги тут блищать Гумором.

***

Буратілло: Огляд гри

sluty — Tue, 02 May 2017 10:00:34 GMT

Русский квест - це, по всій видимості, вже жанрове новоутворення. Тому, що мова йде не просто про адвенчур російського виробництва. Ми говоримо про особливого різновиду низькобюджетних проектів, які настільки погані у всьому, крім сценарію, що диву даєшся - звідки беруться в бездарної команді розробників ті розумні і талановиті хлопці, які складають сюжет і пишуть діалоги? Як правило, російська квест тримається на гуморі, тільки їм, єдиним, і живий.

Уфімська студія " Муха " свого постійного персонажа Буратілло вперше вивела на сцену, чи то пак, на ринок, в форматі мультсеріалу. І це було непогано. У всякому разі, смішно, бредово (в хорошому сенсі цього слова!), Цікаво. Але, всяко поліно знай свій припічок: спроба ігроізаціі, довірена сумнозвісним розробникам з " Сатурн-плюс " була з самого початку приречена якщо не на провал, то, по крайней мере, на вельми сумнівний результат.

Та сама вилка. І черепаха при ній.

Що ж ти наробив, тато Карло ...

Про сюжет адвенчури не можна навіть сказати, що він зроблений "за мотивами" безсмертного твору Толстого (НЕ Льва ). Швидше, якимось боком злегка причетний. Буратілло до свого інфантильного і легковажному прототипу має вкрай віддалене відношення. У версії " Мухи " тато Карло необачно вибирав матеріал для вистругування свого первістка. Чи не варто було, напевно, створювати дерев'яного хлопчика з колишньої плахи. Ось і вийшло - то, що вийшло. Буратілло - типовий "герой нашого часу", він дуже любить гроші, зовсім не проти розважитися з красивими дівчатами, з легкістю обманює всіх, кого вигідно "нагріти" і більшу частину часу проводить в стані, змушує запідозрити його у вживанні якийсь дуже міцний трави. До всього іншого, говорить поліно знаходиться в постійному розшуку з самого початку гри і змушене регулярно ховатися з черговою локації, світ за очі. Якщо протягом декількох перших епізодів Буратілло ще носиться з утопічними ідеями (світле майбутнє, соціалізм, золотий ключик там), то жорстока дійсність, на жаль, дуже скоро повертає його на тлінну землю, де правлять бал "жирні бабки". Ось добуванням цих самих людей похилого віку жінок, тобто, вибачте, грошових знаків, дерев'яний хлопчик і буде займатися протягом практично всього нашого з ним ігрового знайомства.

Бобер-компаньйон. Любить суху деревину.

Немає ніякої вилки! Навіть платинової.

Оцінюючи роботу творців " Буратілло ", мимоволі доводиться допускати деяку подвійність. Тому що якщо розробникам хочеться відірвати руки, то сценаристам можна з упевненістю винести подяку. Коментарі Буратілло до предметів і явищ навколишнього світу - прекрасні, а діалоги - взагалі казка. Хлопці з " Мухи " перепародіровалі все, до чого дотяглися. Наприклад, черепаха (напевно, Тортилла), яка дістає з неосяжних підштаників платинові вилки і гніт їх поглядом, помітивши нашого героя, повідомляє йому, що він - обраний. Сам Буратілло сміховинно міркує про світле майбутнє, від якого йому, ясна річ, потрібен ключик. Відімкнувши, нарешті, заповітну дверцята, за якою, як ми пам'ятаємо з першоджерела, повинен ховатися ляльковий театр, поліно натикається на повний ... комунізм. Там два піонера з кам'яними обличчями стругають якусь дерев'яну дошку, на стіні - портрет Маркса. Ви замовляли світле майбутнє? Нате!

Піонери не реагують навіть на кульки.

Тим часом, у розробників з " Сатурн-плюс " ні з особистим щастям, ні зі світлим майбутнім, мабуть, не склалося. Вся ігрова частина адвенчури вийшла з рук геть. Загадки, в більшості своїй, дурні і не піддаються логічному обчисленню зовсім. Як, наприклад, можна здогадатися, що для відлякування відморозка Дуремара Буратілло потрібно ... поїсти меду? Тоді він перетвориться в вулик і налетів казна-звідки бджоли проженуть ворога. Піксельхантінг просто вбиває. Пошук активних точок на екрані становить 50% часу геймера.

Половину ігрочасов займає сліпий перебір предметів за методом наукового тику. Додамо до цього відсутність озвучення прекрасних діалогів (замість слів кожен персонаж вимовляє кілька характерних звуків - один і той же набір, незалежно від змісту репліки), а також докучливий звуковий фон практично в кожній сцені і отримаємо типовий продукт " Сатурн-плюс " у всій його красі.

Злачне місце. І пляшки, і дівчата ...

***

" Буратілло " викликає неоднозначні почуття. З одного боку - сміховинні діалоги, живий, веселий сюжет і харизматичний головний герой однозначно заслуговують на похвалу. З іншого - відверто флешевих графіка і, м'яко кажучи, слабка розробка квестовой частини можуть абсолютно вбити бажання грати.

Шанувальникам "російського квесту" або фанатам студії " Муха " проект, можливо, припаде до душі. Для інших же процес проходження " Буратілло " може виявитися просто нудним.

Плюси: сценарій.
Мінуси: все інше.

Stormrise: Прев'ю гри

sluty — Tue, 02 May 2017 09:58:53 GMT

Говоримо " Creative Assembly " - маємо на увазі " Total War ". І поки основні сили компанії кинуті на розробку Empire: Total War , австралійський підрозділ СА вирішило забацать RTS з керуванням, повністю заточеним під консолі. Ну, якщо таке взагалі можливо.

Добрий вечір!

Ласкаво просимо в Апокаліпсис

Що-що, а сюжетна зав'язка у Stormrise особливою оригінальністю не блищить. Як це водиться, ні з того ні з сього трапилася якась непередбачена глобальна катастрофа, і на Землі практично відразу настав повний постапокаліпсіс. Після цих не цілком приємних подій все людство розділилося на дві, з дозволу сказати, угруповання. Розумні хлопці, які на час катаклізму сховалися в підземних сховищах, стали називатися Echelon, і головна їхня сила полягає в високотехнологічному зброю (екзоскелети і гігантські роботи). Хлопцям, вимушеним залишитися під час катастрофи на поверхні планети, довелося мутувати в ... е-е-е ... мутантів (а в кого ще можна мутувати?). Sai - таке ім'я отримала ця раса - на поле бою досягають переваги за допомогою генетично модифікованих воїнів і монстрів, керованих думками. Але ні ті, ні інші в своїй боротьбі за домінування поки не знають, що скоро гряде нова катастрофа, на цей раз набагато більш жахлива ...

Зв'язок із серії Mechwarrior.

На цьому банальності закінчуються - розробники обіцяють безліч небачених досі фішок. Головне нововведення - це управління. Хоча RTS і є жанром, який пустив глибоке коріння в PC-платформу, але ось з Stormrise гравцеві все-таки буде простіше впоратися за допомогою геймпада, а не звичних клавіатури і гризуна. Зрозуміло, в общем-то, куди мітять ці хлопці (Хbox 360 і PS3), але факт сам по собі цікавий. На даному етапі творці особливо про деталі не розповсюджуються, аж до того, що навіть не дають журналістам випробувати дивовижне управління власноруч. Відомо, що камера частенько буде переходити в режим "від третьої особи", таким чином, гравець зможе побачити все, що відбувається з очей свого бійця. Ефект присутності, ага.

Тому що ми - бригада.

Крім того, Stormrise заявлена як перша дійсно 3D-стратегія. Мається на увазі наступне: бойові дії в грі можуть відбуватися не тільки на землі, а й на верхніх поверхах висоток, в метро, підземеллях і т.п. Карти, швидше за все, будуть не дуже великими, але насиченими різноманітними об'єктами (як, наприклад, вищезгадані багатоповерхівки), які можна запросто використовувати для підготовки чергової атаки. Як арен для боїв виступлять напівзруйновані (читай: постапокаліптичний) міста.

***

Що, власне, можна сказати про Stormrise ? Задумка, як зазвичай, хороша. Тільки от якщо у розробників дійсно вийде заточити RTS під консолі, то РС вже зовсім скоро доведеться міцно задуматися про свою можливу смерть.

Celetania: Прев'ю гри

sluty — Tue, 02 May 2017 09:58:07 GMT

Чи пам'ятаєте ви Master of Orion ? Зірки, планети. Колонії, різні раси, дружні і ворожі. Шпигунство, торгівля і космічні бої, в кінці кінців. Чи хотілося вам коли-небудь, щоб за кожним із суперників стояло не "залізний бовдур", а справжній гравець? Спробуй-но збери повноцінну партію в MOO2 , особливо зараз.

Ваші побажання були почуті і прийняті до відома. Компанія Vulcando Games вже зовсім скоро - 13-го лютого 2009-го року - надасть всім бажаючим можливість стати правителем цілої зоряної раси в MMOG Celetania , онлайнової космічної стратегії. Практично класика жанру: отримуємо в розпорядження планету, відбудовував її на свій смак, розширюємо територію. Рано чи пізно доведеться зіткнутися з опонентами, і всі вони, уявіть, будуть живими гравцями. Звучить заманливо.

Вам це нічого не нагадує? Homeworld, наприклад?

Що ж конкретно чекає гравців в Celetania ? Два біологічні види і, відповідно, дві фракції: Grogg і SECCTS Шкода, але можливість створювати підлеглих на свій смак відсутній. Зате техніка кожної раси опрацьована досить докладно, і баланс, хочеться вірити, буде близький до ідеального, інакше не уникнути тотального галактичного домінування представників однієї з фракцій.

Є можливість самому конструювати кораблі, використовуючи корпусу, зброю і підсистеми. Нічого нового тут немає, але "фішка" вкрай приємна і дає розвернутися, як тактичного, так і стратегічного генію. Обвішати зброєю торговий флот, або відправити з ним кілька важких кораблів, а на озброєнні "торговців" заощадити? Складний вибір: кілька важких ракетоносців або десяток фрегатів з автопушкамі? Противник використовує енергооружіе, значить слід посилити щити і послабити броню. А чи не перейде він у цьому випадку на неенергетичний тип? Можливо, його флот, спеціально розрахований на це, вже захований на найближчій планеті. Очікувати можна чого завгодно.

У Celetania дуже непогана для космічної стратегії графіка. Але саме для стратегії. Eve Online і X3 виглядають куди як краще, так що тим любителям космосу, кому важливі в першу чергу краси, варто звернутися до цих ігор.

Судячи з усього, екран управління планетою.

Управління, судячи по деяких доступним скриншотам, виглядає досить громіздким. Наскільки легко буде його освоїти - незрозуміло. Найзагадковішою частиною поки залишаються космічні битви, як в плані управління, так і в інших аспектах. Розробники не дають однозначної відповіді, чи буде поле битви доступно для всіх гравців, або тільки для спочатку вступили в бій. Перший варіант дає значно більше стратегічних можливостей, але ускладнює координацію дій.

Те ж саме стосується і управління імперією. Якщо не буде введено засобів автоматичного менеджменту, наприклад, з можливістю вказівки загального напрямку (наука, військова справа, економіка), то гра зажадає постійної присутності гравців в онлайні, що відлякає дуже багатьох. За запевненням Vulcando , імперія не буде "заморожувати" на час відсутності господаря, а це може бути як перевагою, так і недоліком. Не дуже приємно, повернувшись в гру після доби оффлайна, виявити, що за цей час у вас відняли половину зайнятої території. Таке зараз часто відбувається в браузерних онлайн-стратегіях. А якщо гравець комусь всерйоз насолив - то за ніч кілька скривджених противників можуть повністю позбавити віртуальну всесвіт від його існування. Як планується вирішувати дану проблему - поки невідомо.

Щити зроблені красиво. А променеву зброю - так собі.

Для тих же, хто вважає за краще мирний шлях, буде доступна взаємовигідна торгівля, а експансія не вимагатиме неодмінно збройного конфлікту. Цілком імовірні такі ситуації, як покупка планети або цілої системи одним гравцем в іншого.

Особливо хочеться відзначити підтримку ОС Linux. Завдяки цьому, гра приверне чимало шанувальників, які використовують Linux з тих чи інших причин, і в результаті позбавлених доступу до значної частини нових проектів.

***

Справжня дипломатія, величезний світ з тисячами суперників, дуже непоганий зовнішній вигляд - це те, як виглядає Celetania на даний момент. Після релізу, чекати якого залишилося недовго, можна буде оцінити підсумок досить довгої праці розробників. А поки шанси на успіх можна оцінити як середні, в основному за рахунок нечисленності представників цього жанру.

Alpha Protocol: Прев'ю гри

sluty — Tue, 02 May 2017 09:57:05 GMT

Конспірологія і страшні казки про секретні урядових структурах залишаються улюбленими об'єктами для сценаристів, які пишуть про нашу з вами реальності. Не настільки важливо, для чого буде використана ця історія - для гри або фільму. Секретні агенти, шпигуни, високі технології, Великий Брат. Наповнення практично не змінюється від сюжету до сюжету. Так що творці Alpha Protocol безумовно не здивують нас оригінальним сторілайн-ходом: агент абстрактної організації, що займається боротьбою з Ворогом, був за примхою керівництва викреслять з життя за допомогою того самого "протоколу Альфа" прямо під час місії, моментально перетворившись на ізгоя. Що ж зробить в такій ситуації справжній джедай? Звичайно ж, не відправиться з'ясовувати стосунки, а спочатку виконає завдання. Тому як прикро ж: від улюбленої справи відірвали. Так що, пані та панове, чекаємо чергову історію про Джейсона Борна, Сема Фішера, Джеймса Бонда, потрібне ім'я впишіть самі. Хоча, воно вже є: Майкл Тортон.

І як часто ми будемо повзати в подібних місцях?

Сюжет, як ми тільки що з'ясували, особливого захоплення у досвідчених гравців не викличе. Щось, близьке по духу до Splinter Cell і не більше того. Але що буде являти собою геймплей? Для початку, Alpha Protocol заявляється, як сплав рольової гри і екшену. І, як правило, це означає не "трохи більш динамічний варіант ролёвкі", а "стрілялка з парою зайвих індикаторів". Ось якраз AP під це правило відмінно потрапляє. Любителям екшенів нададуть вибір з кількох варіантів минулого, під яким буде ховатися розкидання "очок вміння". А панів ролевиков чекає те ж саме в ручному режимі. Все, на цьому "прокачування" закінчилася. Обіцяють інвентар, а разом з ним і кілограми дорогої шпигунської екіпіровки, в основному прибула прямо з уяви розробників. Напарників на місіях не буде - справжній суперагент повинен розкидати міріади тупих охоронців і терористів виключно поодинці. Інакше, який він суперагент?

Вид від третьої особи забезпечує найбільш зручну для такого типу ігор бойову систему, це вже доведено численними експериментами. Вживання в роль, звичайно, слабкіше, але в якості контрпримера можна згадати Max Payne . Між іншим, slo-mo і примітивна рукопашка тут теж будуть. А якщо розробники постараються - то і не тільки примітивна. Це дуже в стилі подібних ігор і фільмів - напасти на ворога з укриття, відібрати його зброю і їм же господаря нейтралізувати.

А це, судячи з антуражу, улюблена всіма сценаристами сцена проникнення на Важливий Завод.

Також, у найкрутіших представників шпигунської гільдії повинні існувати: по коханці в кожному місті, по квартирі в кожній столиці, по знайомому в кожній великій організації. І свобода вибору, як всім цим розпорядитися. Все це теж обіцяється в AP . Кілька країн, між якими доведеться мотатися, безліч обов'язкових і необов'язкових місій. Плюс можливість вибрати: переманити чергову ключову фігуру на свою сторону, або усунути, щоб не заважала. Вибір буде відбуватися за допомогою діалогів, в яких основним способом впливу буде вибір не реплік, а емоційного забарвлення оних. Система знайома, і добре себе зарекомендувала. Будемо сподіватися, тут її не зіпсують передбачуваністю реакцій.

Що зараз нагадує Alpha Protocol ? Дивно, але в першу чергу - Deus Ex і System Shock 2 . Від першого з творінь Ion Storm їй дісталася концепція штаб-квартир, інвентарю, шпигунських пристроїв, а також проста система прокачування, проте дуже впливає на стиль гри. Від другого - спосіб "генерації" персонажа вибором його минулого.

Дивні солдати з синіми лампочками шукають героя. А лампочки - щоб зручніше було в них цілитися?

***

Гра в даний момент залишає стійке відчуття вторинності, причому по всіх фронтах. Величезна кількість вдалих рішень з інших проектів зібрано разом, але чи зможуть розробники правильно розпорядитися цим багатством - покаже тільки реліз.

Champions Online: Прев'ю гри

sluty — Tue, 02 May 2017 09:56:15 GMT

Творці MMORPG практично завжди страждають від нестачі цікавих концепцій. Ігрові всесвіти множаться з кожним днем, і всім потрібна оригінальна історія, нестандартна подача сюжету, основна дія і побічні квести, які повинні втягувати як новачків, так і неабияк прокачаних персонажів ... Cryptic Studios вирішила особливо не замислюватися з цього приводу і анонсувала простий, як валянок , онлайн-проект під назвою Champions Online .

Творцеві цієї дівчини виразно подобався фіолетовий колір.

Фабульная лінія в згаданій грі - примітивніше нікуди. Є людство, є вороги людства. Наша з вами задача - захистити перших і знищити друге. Природно, середньостатистичному офісному планктону такий подвиг не під силу, а тому нам судилося перетворитися в супергероїв, номінально належать до виду homo sapiens, але фізично стоять на голову вище всіх інших.

Противників навколо знайдеться сила-силенна, причому деякі з них будуть намагатися знищити власну расу. Їхні мотиви девелопери поки не розкривають, але ми, чесно кажучи, не сумніваємося в тому, що логіки в них буде мало. Жага влади над всім живим і неживим, пристрасть до грошей виключно заради них же і просто ненависть до людства, в минулому не оцінив талант. Отже, давайте знайомитися з усіма по порядку. Доктор Руйнівник - геній з манією величі. Психічно хворий учений Теліос, наштампованих армію клонів і збирається ось-ось спустити її на оточуючих. Корпорація VIPER, спрагла економічного панування всесвітнього масштабу і не соромиться в засобах для його досягнення. Підводні жителі, Лемуріанци, давно поклали око на людей, правда, не цілком ясно в яких цілях - то чи гастрономічних, то чи територіальних. Думаєте, список ворогів повний? Як би не так! По-перше, проект Champions Online не перебуває у завершальній стадії розробки, а тому шановні добродії з Cryptic за час, що залишився до релізу час можуть додати парочку-трійку грандіозних мерзотників. По-друге, перераховуючи лиходіїв, ми згадували лише про найбільших, залишивши за дужками будь-яку дрібницю - монстрів, інопланетян, дрібних мафіозі та іншу шушваль.

Випалена земля, вогненний стовп - нудно, банально і нецікаво.

Основна родзинка, за рахунок якої Cryptic Studios сподівається залучити шанувальників, - максимально можлива індивідуалізація всього і вся. Тулуба, костюми, зачіски, риси обличчя, макіяж - до цього ми вже звикли і сприймаємо як належне. А ось зі зміною кольору і зовнішнього вигляду захисного силового поля або, наприклад, вогню бластера ми, погодьтеся, ще не стикалися. Кулі, ретельно підібрані під взуття, магічний таран в тон волоссю або - чим чорт не жартує! - накладним віям: сподіваємося, це сподобається не тільки гламурним панянкам, рідко забрідає на простори MMORPG-всесвітів.

При створенні персонажа ми не тільки ретельно вибираємо його зовнішній вигляд і характерні особливості - ми визначаємося з оптимальним заклятим ворогом. Цей товариш завжди буде на півкроку попереду, буде заважати всім починанням нашого героя, буде вставати на його кар'єрному шляху і просто пакостити на дрібниці. До зіткнення з ним у відкритому бою дійдуть тільки найстійкіші, і не факт, що серйозна бійка вирішить проблему.

Чи то люди, чи то інопланетяни - поки невідомо.

Ще одна відмінна риса Champions Online - динамічна бойова система. Ніяких покрокових режимів, автоматизованих ударів і довгого очікування часу атаки. Все вирішує швидкість реакції, спритність і вміння швидко знаходити вихід зі складних ситуацій. Тільки не подумайте, що гра задіює виключно спинний мозок - девелопери обіцяють, що без заздалегідь продуманих тактик і уважного ставлення до бойових особливостям суперника далеко не просунутися. Наскільки добре це буде реалізовано на практиці, поки сказати складно: про подробиці розробники інтригуюче мовчать.

Незвичайний і світ Champions Online - він по-справжньому живою: будь-який вчинок кожного гравця хоч трішки, та змінює цю всесвіт. Приєднався до проекту через пару років після запуску побачить щось, кардинально відрізняється від того, що було на старті. Про заходи запобігання повного хаосу і анархії Cryptic Studios нічого не говорить, але думається, не подбати про них розробники не могли.

Що переможе: вірна куля або потужне силове поле?

Засмучує, мабуть, хіба що графіка. Скріншоти справляють враження зроблених в минулому столітті. Відсутність нормальної деталізації, погано промальовані текстури, карикатурно непропорційні моделі зводять нанівець всю красу повальної кастомізації, про яку говорилося вище. Можливо, до релізу гру відполірують і приведуть в більш-менш прийнятний вигляд, але, якщо відверто, в це слабо віриться.

***

Як би сумно це не звучало, але огидне візуальне виконання перетворює непогану, в общем-то, гру в банальну м'ясорубку. Не сперечаюся, фарш вийде знатний і динамічний, але для того, щоб побачити подібне, зовсім не обов'язково витрачати час і трафік на Champions Online .

Raven Squad: Operation Hidden Dagger: Прев'ю гри

sluty — Tue, 02 May 2017 09:53:21 GMT

За кілька днів до E3 2008 італійський видавець SouthPeak Games оголосив, що їх новий шутер Raven Squad: Operation Hidden Dagger вийде не тільки на Xbox 360, але і на PC. Хоча я чомусь не бачу радості в ваших очах? І це, на жаль, не дивно. Ми всі вже давно втомилися від клонованих, "одноклітинних" стрілялок. І якщо вже виходить більш-менш пристойна гра в цьому жанрі, то вона моментально записується в розряд шедеврів, часто, в силу потужності свого графічного движка. Нічого принципово нового не було вже давно.

У наш час стало модно схрещувати різні жанри ігор. І SouthPeak Games не залишилася осторонь. Проект, що розробляється є сумішшю двох далеких один від одного жанрів RTS і FPS.

У рекламу шампуню їх би не покликали.

Дія гри відбувається в амазонських джунглях зразка 2011-го року. У нашому розпорядженні є загін найманців, який вижив після падіння літака, що летів на виконання спецзавдання. У команді - 8 осіб, кожен з яких має свій унікальний зброєю та навичками. Загін розділений на дві групи - по чотири бійці в кожній. Одна з них пристосована для ведення бою на близькій відстані, друга спеціалізується на далекобійних операціях. Тільки правильно комбінуючи їх здатності, можна прокласти собі шлях до перемоги. Розробники зробили акцент на тактику бою, власне для цього і прикрутивши RTS-режим. За їх словами все місію можна буде пройти десятками різних способів. У будь-яку секунду ми зможемо переключитися між видом від першої особи і класичним стратегічним оглядом зверху. Так само у нас є можливість вільно управляти будь-яким з восьми персонажів.

Ні, це не Far Cry.

Для кожного бійця є якийсь оптимальний огляд. Якщо ви штурмовик з автоматом, то розумніше використовувати вид від першої особи, розвідником або гранатомётчіком буде набагато зручніше управляти з висоти пташиного польоту. У грі також присутній наземна техніка, доступна для використання - прямо як в Battlefield . Розробники не стали розкривати подробиці автомобільного парку, але, думаю, що масштабних танкових битв чекати точно не варто.

Ні, це не Tiberium Wars.

Варто відзначити, що в грі відсутня так званий "туман війни", що не тільки спрощує контроль над тим, що відбувається, але і дає можливість найбільш ефективно розмістити ваших людей відповідно до конкретної обстановкою. Будь-то необхідність прорватися через глуху оборону противника з мінімальними втратами, влаштувати засідку або утримати вигідні позиції.

***

Продемонструвати свій тактичний геній дозволять як в локальній мережі, так і через Інтернет. На жаль, єдиний режим спільної гри, анонсований SouthPeak Games , - це кооперативне проходження кампанії. Видів кооперації два. У першому кожному гравцеві пропонується взяти керівництво над одним з двох загонів. Другий режим більш цікавий. У ньому нам пропонують відчути всю особливість межжанровая гри. Тільки уявіть: перший користувач грає в RTS, другий одночасно в FPS. Як це буде реалізовано, до кінця точно невідомо, але виглядає дуже цікаво.